інфляція

-ї, ж.

1) ек. Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення.

••

Вбудо́вана інфля́ція — інфляція, яка характеризується середнім рівнем за певний період часу.

Відкри́та інфля́ція — інфляція за рахунок зростання цін споживчих товарів та виробничих ресурсів.

Галопу́юча інфля́ція — інфляція, яка розвивається швидкими темпами. **

Експорто́вана інфля́ція — інфляція, що переноситься з одних країн в інші через механізм міжнародних економічних відносин.

Імпорто́вана інфля́ція — інфляція, викликана впливом зовнішніх чинників: надмірним притоком в країну іноземної валюти та підвищенням імпортних цін.

Індуко́вана інфля́ція — інфляція, обумовлена впливом зовнішніх чинників.

Інфля́ція витра́т — інфляція, що проявляється у зростанні цін на ресурси, чинники виробництва, внаслідок чого зростають витрати виробництва.

Інфля́ція по́питу — інфляція, яка проявляється у перевищенні попиту над пропозицією.

Креди́тна інфля́ція — інфляція, зумовлена надлишковою кредитною масою грошей у грошовому обігу.

Повзу́ча інфля́ція — інфляція, що розвивається повільними темпами.

Прихо́вана інфля́ція — інфляція, яка виникає внаслідок товарного дефіциту, який супроводжується прагненням державних органів стримувати ціни на попередньому рівні.

Соціа́льна інфля́ція — зростання цін внаслідок зростання витрат у зв'язку з новими громадськими вимогами до якості продукції, охорони довкілля.

2) перен. Втрата колишнього значення, знецінення.